Міжнародний день захисту дітей

1 червня в Україні вже традиційно відзначають одне з найпочесніших всесвітніх свят – Міжнародний день захисту дітей. Міжнародний день захисту дітей: історія та дата свята: Всесвітній день захисту дітей проголосили у 1925 році на Всесвітній конференції у Женеві, присвяченій питанням благополуччя дітей, та вперше свято кожної дитини почали відзначати у 1950-му році. ООН підтримала цю ініціативу та оголосила захист прав, життя та здоров'я дітей одним із пріоритетних напрямів своєї діяльності. Щороку 1 червня День захисту дітей відзначають у десятках країн по всьому світу: це одне з найстародавніших міжнародних свят. Головне завдання цього дня – привернути увагу громадськості до реальних дитячих проблем. Ця ідея безпосередньо присутня у назві свята.

Усі дитячі права та свободи відображені у Декларації прав дитини, яку було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН у 1959 році. Вона проголошує рівні права дітей у галузі виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного та духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної приналежності, суспільного походження, майнового стану та ін. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей та сприяти їхній реалізації.

День захисту дітей в Україні започатковано указом президента України Леоніда Кучми у 1998 році з ініціативи Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів та дітей "Україна – дітям" та інших громадських організацій. При цьому Україна 1 червня відзначає одразу два офіційні дитячі свята – на державному та міжнародному рівні.

Унікальне національне свято - День вишиванки

18 травня у 2023 році українці святкують День вишиванки. Саме цей одяг є нашим національним надбанням та оберегом. Для наших пращурів вишиванка мала містичне, сакральне значення, служила оберегом. Зараз вона пов'язує українців зі своєю історією, є кодом нації й нагадуванням про нашу багату культуру та ідентичність. Це свято кожного року у нашій державі відзначають у третій четвер травня. Його започаткували у 2006 році, аби підтримати традиційний український одяг та вшанувати нашу культуру. При цьому слід пам'ятати: українські вишиванки зачаровують різноманіттям.

Щороку в третій четвер травня Україна відзначає унікальне національне свято – День вишиванки. Це свято самобутнє і не прив'язане до жодного державного чи релігійного. Втім, мільйони українців саме цього дня дістають із шафи національне вбрання – вишиванку. Свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку – вдягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, це свято має глибокий зміст. По всьому світу об'єднуються українці в одній ідеї і показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код. У цей день варто пам'ятати свою національну та громадянську позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар, в результаті якої було виселено 180 014 осіб. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. У цей день – День боротьби за права кримськотатарського народу – вшановуємо пам’ять жертв цього злочину.

Чому почалася депортація? Радянська влада звинуватила увесь кримськотатарський народ у масовій співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Таке звинувачення не було законним, адже, за міжнародним законодавством, жоден народ не може і не повинен бути відповідальним та покараним за дії, які скоїли окремі представники цього народу. До речі, більше 25 тисяч кримських татар брали участь у Другій світовій війні, а 8 із них стали Героями СРСР. Як відбувалося масове виселення? О 4 ранку 18 травня 1944 року розпочалося масове примусове виселення кримських татар із території Криму. Агенти НКВС давали людям 15 хвилин на збори, дозволяли взяти з собою до 500 кг речей на сім’ю. Потім їх зігнали до товарних вагонів, які не розраховані на перевезення людей, ще й на такі великі відстані (проїхати довелося близько 3200 км). Останні вагони із кримськими татарами прибули до місць їхнього нового проживання 4 червня. В дорозі багато кримських татар загинуло, але родичам не дозволили їх поховати. Людей під час дороги годували рідко і часто солоною їжею. Після неї хотілося пити. У деяких ешелонах переселенці отримали їжу вперше і востаннє тільки на другому тижні шляху. Скількох людей депортували? За офіційними даними СРСР, у віддалені регіони Радянського Союзу (від північного Передуралля до республік Середньої Азії) депортували трохи більше 191 тисячі кримських татар. За даними самоперепису кримських татар, який провів Національний рух кримських татар — більше 423 тисяч.

15 травня - Міжнародний день сім’ї

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

Тиждень безпеки дорожнього руху «Безпека на дорогах в умовах воєнного стану»

З 15 до 21 травня 2023 року в Україні триватиме Тиждень безпеки дорожнього руху «Безпека на дорогах в умовах воєнного стану», який відбудеться відповідно до Плану заходів на 2023 рік із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Життя людини має дуже велику цінність. А безпека на дорозі – це і є насамперед безпека життя. Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інших міжнародних організацій свідчать про кричущу ситуацію з безпекою дорожнього руху в більшості країн. За оцінками ВООЗ, якщо не вжити термінових заходів, аварії на дорогах стануть головною причиною смертності у світі, випередивши серцево-судинні захворювання та СНІД. Дорожньо-транспортні пригоди називають “убивцею № 1” у світі.

За статистикою, щогодини на дорогах світу гине 9 дітей. У тридцятьох випадках зі ста їхня загибель пов’язана з їх власною неправильною поведінкою на дорозі, а не з помилкою водія. Прикро визнавати, але за рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод Україна посідає п’яте місце в Європі. Найпоширенішим видом ДТП є наїзд на пішохода. На цей вид припадає до 50 % усіх ДТП. Автотранспорт вулицями рухається з різною швидкістю. Ситуація може змінюватись блискавично, і тому під час переходу вулиці необхідно постійно і уважно за нею спостерігати. Переважаюча кількість нещасних випадків з пішоходами, пасажирами трапляється саме тоді, коли вони поспішають, хвилюються, біжать. Вулиця оманлива: в цю хвилину немає жодного транспортного засобу, а через секунду він може непомітно виїхати з провулка чи з-за повороту.

Правила, які важливо знати: Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину; Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом); Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин; Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю; Триматися якомога далі від машин, що виїжджають заднім ходом; Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі; Не бігти через дорогу. Для переходу дороги треба знайти безпечне місце якомога далі від повороту; Не виходити на проїжджу частину дороги із-за перешкоди.

Домедична допомога при ДТП Якщо сталася ДТП, діяти треба швидко, але обережно. Адже перше правило надання домедичної допомоги — не нашкодь самому собі. Щоб надати домедичну допомогу потерпілому в дорожньо-транспортній пригоді та при цьому не наразитися на небезпеку самому, необхідно діяти відповідно алгоритму надання домедичної допомоги при дорожньо транспортних пригодах.

Добре й зворушливе свято — Міжнародний день матері

Мама — найголовніша людина в житті кожного. Наші матері дарують нам життя, а потім стають першим зразком для наслідування. Найтепліші спогади дитинства неможливі без мам — вони завжди рятують нас від хвороб та оберігають від неприємностей. До мами ми звертаємось тоді, коли потребуємо справді мудрої й доброї поради, в щирості якої не доводиться сумніватися. Зрештою, в найтяжчі часи, коли здається, що весь світ став ворожим, тільки материнська любов залишається безумовною й незмінною. Для вшанування всіх мам у світі існує добре й зворушливе свято — Міжнародний день матері, який відзначають щорічно в другу неділю травня. Це свято співпадає з Днем матері в Україні.

Україна - частина Європи (09.05.2023)

9 травня 1950 року вважається початком європейської інтеграції. Саме у цей день у 1950 році міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман виступив із закликом до об’єднання післявоєнних європейських держав для їх розвитку та добробуту в майбутньому. Промова політика стала першим кроком на шляху до об’єднаної Європи. Європейський Союз затвердив 9 травня як День Європи на саміті в Мілані 1985 р.

Столицею Європейського Союзу є Брюссель.

День пам’яті та примирення - 8 травня

Цього року 8 травня, в День пам’яті та примирення, Україна вшановуватиме пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства – загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) – і в складі Червоної армії, й армій західних союзників, і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів: близько 3 мільйонів воїнів та 5 мільйонів цивільних. Друга світова війна закінчилася зусиллями дипломатії, але виграна вона була сміливими воїнами та зброєю.

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»

Громадська організації «Безбар’єрність» виконавчий партнер зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я в межах ініціативи Олени Зеленської розробило ряд візуальних та аудіовізуальних матеріалів. Матеріали покликані навчити українців піклуватися про своє психічне здоров’я. Виготовлення візуальних та аудіовізуальних матеріалів відбувалося за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України. Мета кампанії – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров'я, дати розуміння та показати інструменти, які допоможуть українцям дбати про свій внутрішній стан. За даними соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього. Зараз це основний бар’єр на шляху звернення по психологічну допомогу. Так само як здатність до адаптування, функціонування й навіть певного розвитку під час війни, перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та культури піклування про ментальне здоров’я. Психологічні проблеми наростають непомітно, впливають на всі сфери життя та знижують здатність протистояти викликам. У межах кампанії створено спеціальну сторінку: http://howareu.com (howareu_program), де запропоновані контакти, посилання, поради, продукти, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров'я – своє та людей поруч.

4 травня — Міжнародний день протидії булінгу

4 травня, відзначають Міжнародний день протидії булінгу (День боротьби з цькуванням), день, коли весь світ об'єднується, щоб протистояти булінгу в школах, на дитячих майданчиках та в соціальних мережах. Шкільні роки – незабутня сходинка життя кожної дитини, яка наскрізною ниткою залишається в пам’яті на все життя. Перші досягнення, здобуті знання, вивчені рядки чуттєвої лірики, найкращі друзі – все це пов’язано саме зі школою. Від того, наскільки сприятливим та безпечним є освітнє середовище, залежить формування особистості, виховання її якостей, оволодівання необхідними вміннями та навичками, які так потрібні в сучасному житті.Загрозливим чинником у реалізації права на освіту наразі є булінг. За статистикою 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, 24% ставали жертвами булінгу.

Булінг – руйнівне явище, що має довготривалі наслідки для соціального життя дитини. Ставши жертвою цькування, дитина стає невпевненою, відчуває страх, тривогу, зневіру та біль. Постраждалим буває тяжко зосередитися на навчанні, вони пропускають уроки, бо не хочуть ходити до школи, інколи взагалі змінюють навчальний заклад, ізолюються від суспільства та закриваються у своєму маленькому всесвіті. Багатьом жертвам складно знайти друзів, довіряти та вірити, відкриватися новим горизонтам.

День довкілля в ліцеї

3 травня в нашому ліцеї оголошено Днем довкілля, мета якого - піклування про природу рідного краю, проведення заходів з наведення порядку на вулицях села, у парку, на дитячому майданчику, озелененні території, збиранні сміття. Учні 6 класу також приєдналися до травневого суботника по скошуванню трави і прополюванні на присадибних ділянках, згрібанні скошеної трави, висадці дерев і квітів.