Міжнародний день захисту дітей

1 червня в Україні вже традиційно відзначають одне з найпочесніших всесвітніх свят – Міжнародний день захисту дітей. Міжнародний день захисту дітей: історія та дата свята: Всесвітній день захисту дітей проголосили у 1925 році на Всесвітній конференції у Женеві, присвяченій питанням благополуччя дітей, та вперше свято кожної дитини почали відзначати у 1950-му році. ООН підтримала цю ініціативу та оголосила захист прав, життя та здоров'я дітей одним із пріоритетних напрямів своєї діяльності. Щороку 1 червня День захисту дітей відзначають у десятках країн по всьому світу: це одне з найстародавніших міжнародних свят. Головне завдання цього дня – привернути увагу громадськості до реальних дитячих проблем. Ця ідея безпосередньо присутня у назві свята.

Усі дитячі права та свободи відображені у Декларації прав дитини, яку було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН у 1959 році. Вона проголошує рівні права дітей у галузі виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного та духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної приналежності, суспільного походження, майнового стану та ін. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей та сприяти їхній реалізації.

День захисту дітей в Україні започатковано указом президента України Леоніда Кучми у 1998 році з ініціативи Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів та дітей "Україна – дітям" та інших громадських організацій. При цьому Україна 1 червня відзначає одразу два офіційні дитячі свята – на державному та міжнародному рівні.

Правила поведінки під час літніх канікул

Пам’ятка безпечної поведінки під час літніх канікул для учнів Ось і розпочинаються літні канікули. Як завжди, кожен з нас проводить їх по-різному. Подорожі, екскурсії, море, гори, походи, багато друзів – все це чекає на вас влітку. Гарного всім відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей, захоплюючих мандрівок! Але завжди слід пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований: - Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього. - Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики. - Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості. - Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева. - Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих. - Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки. - Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим. - Під час відпочинку на узбережжі слід обов’язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї. ГАРНИХ ВАМ КАНІКУЛ!

Пам`ятка з техніки безпеки на літніх канікулах

Правила дорожнього руху - Ходити тільки по правiй сторонi тротуару; - дорогу переходити не поспiшаючи; - не можна переходити дорогу навскіс; - переходячи дорогу слiд подивитися налiво, дiйшовши до середини зупинитися i подивитися направо; - якщо не встигли перейти вулицю i рух транспорту почався, слiд зупинитися на серединi вулицi i зачекати, поки рух припиниться; - якщо немає тротуарiв, слiд триматися лiвого боку дороги, тобто йти назустріч транспорту, що рухається. Правила електробезпеки - Під час вимикання електроприладiв забороняється витягувати вилку з розетки за шнур; - категорично забороняється користуватися електроприладами, в яких знайдено несправнiсть; - не торкатися мокрими руками електроприладiв, якi знаходяться під напругою; - Пам’ятайте: зовнiшнiми ознаками несправностi електропроводки або приладiв є специфiчний запах пiдгораючої iзоляції, з’явлення іскри, перегрівання штепсельних розеток i вилок. Вибухонебезпечні предмети - До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати; - забороняється використовувати снаряди для розведення вогню; - не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт; - виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

Правила протипожежної безпеки - Дотримуйтесь правил протипожежної безпеки в спекотну погоду; - гра з вогнем — одна з причин пожежi; - дотримуйтесь правил протипожежної безпеки під час відпочинку на природі.

Правила поведiнки на водi - Купатися можна тiльки в сонячну безвiтряну погоду при температурі повiтря не нижче 20—250 С i води — не менш нiж 18—200С; - купатися дозволяється тiльки в спецiально вiдведених мiсцях; - забороняється заходити у воду глибше, нiж по пояс, людинi, яка не вмiє плавати; - не запливайте за знаки огорожi акваторiї пляжу; - грубi iгри та пустощi у водi небезпечнi для життя; - не забруднюйте воду та берег; - не подавайте хибних сигналiв тривоги; - не користуйтесь надувними матрацами, катерами та iншими предметами, якi не призначенi для плавання. Правила культури поведінки (правила в громадських місцях) - Завжди прагнiть бути культурною людиною; - поступайтеся мiсцем людям похилого вiку; - поважайте старших, не будь грубим; - не гуляйте пiзнiше 21 години; - не сидiть цiлодобово бiля телевiзора, комп’ютера; - бiльше читайте художньої лiтератури.

Категорично забороняється - Ходити на територiї новобудов; - купатися без догляду дорослих; - розводити вогнище в лiсi, поблизу лiнiй електропередач; - їздити на велосипедi, роликах, скейтах на тiй частинi дороги, де рухається транспорт. Суворо дотримуйтесь правил: - дорожнього руху; - користування газовими, електричними приладами; - поведiнки дiтей на водi; - протипожежної безпеки.

23 травня в Україні відзначають День Героїв

День Героїв — щорічне свято в Україні на честь українських вояків — борців за волю України. Українські Герої — це українці, які жили в різні епохи й захищали рідну землю. Вони ставали до лав руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, а також Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії. Сьогодні ж це свято всіх захисників України від російської орди. Герої України - це воїни-лицарі Київської Русі, козаки часів Гетьманщини, повстанці, Українські Січові Стрільці, воїни армій УНР і УПА, АТО/ООС, Герої Небесної сотні та бійці російсько-української війни.

Довідково. Його початки сягають 1941 року, коли на Другому Великому зборі Організації Українських Націоналістів було вирішено 23 травня відзначати День Героїв. За радянських часів його відзначали здебільшого колишні вояки УПА, дисиденти та інші «антирадянські елементи». Підпільно, звісно. Свято Героїв було засноване в 1941 році членами Організації Українських Націоналістів (ОУН). Дата 23 травня була вибрана не випадково. У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський, 23 та 25 травня були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.

Запоріжжя – прифронтове місто у південно-східній частині України. Більша частина Запорізької області ще з 24 лютого 2022 року знаходиться в тимчасовій окупації, але це не зупиняє мешканців регіону щодня наближати перемогу. Герої України Запорізького краю

День пам’яті жертв політичних репресій - 21 травня

Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам'ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року. Великий терор — масштабна кампанія масових репресій громадян, що розгорнулась в СРСР у 1937-1938 роках з ініціативи керівництва СРСР для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років XX століття, за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії в Україні у 30-х роках. У 1937-1938 роках, приміром, засуджені 198 918 людей, з яких близько двох третин — до розстрілу.

По всій Україні розкидані місця масових поховань людей, позбавлених свободи, гідності, майна, замордованих та безвинно страчених: П’ятихатки у Харкові, Рутченкове поле у Донецьку, Дем’янів лаз на Прикарпатті, Суча балка на Луганщині, урочище Триби на Полтавщині, Халявин біля Чернігова. Такі ж братські могили є у Вінниці, Умані, Житомирі, Бердичеві, Львові, Запоріжжі, Одесі та багатьох інших містах. Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Вічна пам’ять нашим землякам, чиї життя обірвав або скалічив комуністичний режим. Про злочини радянського тоталітарного режиму треба пам’ятати завжди. Жива пам’ять дає наснагу боротися, щоб радянський режим був засуджений усім світом на рівні з нацизмом. Боротися за світ без тоталітаризму, нацизму та фашизму.

Унікальне національне свято - День вишиванки

18 травня у 2023 році українці святкують День вишиванки. Саме цей одяг є нашим національним надбанням та оберегом. Для наших пращурів вишиванка мала містичне, сакральне значення, служила оберегом. Зараз вона пов'язує українців зі своєю історією, є кодом нації й нагадуванням про нашу багату культуру та ідентичність. Це свято кожного року у нашій державі відзначають у третій четвер травня. Його започаткували у 2006 році, аби підтримати традиційний український одяг та вшанувати нашу культуру. При цьому слід пам'ятати: українські вишиванки зачаровують різноманіттям.

Щороку в третій четвер травня Україна відзначає унікальне національне свято – День вишиванки. Це свято самобутнє і не прив'язане до жодного державного чи релігійного. Втім, мільйони українців саме цього дня дістають із шафи національне вбрання – вишиванку. Свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку – вдягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, це свято має глибокий зміст. По всьому світу об'єднуються українці в одній ідеї і показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код. У цей день варто пам'ятати свою національну та громадянську позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар, в результаті якої було виселено 180 014 осіб. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. У цей день – День боротьби за права кримськотатарського народу – вшановуємо пам’ять жертв цього злочину.

Чому почалася депортація? Радянська влада звинуватила увесь кримськотатарський народ у масовій співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Таке звинувачення не було законним, адже, за міжнародним законодавством, жоден народ не може і не повинен бути відповідальним та покараним за дії, які скоїли окремі представники цього народу. До речі, більше 25 тисяч кримських татар брали участь у Другій світовій війні, а 8 із них стали Героями СРСР. Як відбувалося масове виселення? О 4 ранку 18 травня 1944 року розпочалося масове примусове виселення кримських татар із території Криму. Агенти НКВС давали людям 15 хвилин на збори, дозволяли взяти з собою до 500 кг речей на сім’ю. Потім їх зігнали до товарних вагонів, які не розраховані на перевезення людей, ще й на такі великі відстані (проїхати довелося близько 3200 км). Останні вагони із кримськими татарами прибули до місць їхнього нового проживання 4 червня. В дорозі багато кримських татар загинуло, але родичам не дозволили їх поховати. Людей під час дороги годували рідко і часто солоною їжею. Після неї хотілося пити. У деяких ешелонах переселенці отримали їжу вперше і востаннє тільки на другому тижні шляху. Скількох людей депортували? За офіційними даними СРСР, у віддалені регіони Радянського Союзу (від північного Передуралля до республік Середньої Азії) депортували трохи більше 191 тисячі кримських татар. За даними самоперепису кримських татар, який провів Національний рух кримських татар — більше 423 тисяч.

15 травня - Міжнародний день сім’ї

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

Тиждень безпеки дорожнього руху «Безпека на дорогах в умовах воєнного стану»

З 15 до 21 травня 2023 року в Україні триватиме Тиждень безпеки дорожнього руху «Безпека на дорогах в умовах воєнного стану», який відбудеться відповідно до Плану заходів на 2023 рік із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Життя людини має дуже велику цінність. А безпека на дорозі – це і є насамперед безпека життя. Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інших міжнародних організацій свідчать про кричущу ситуацію з безпекою дорожнього руху в більшості країн. За оцінками ВООЗ, якщо не вжити термінових заходів, аварії на дорогах стануть головною причиною смертності у світі, випередивши серцево-судинні захворювання та СНІД. Дорожньо-транспортні пригоди називають “убивцею № 1” у світі.

За статистикою, щогодини на дорогах світу гине 9 дітей. У тридцятьох випадках зі ста їхня загибель пов’язана з їх власною неправильною поведінкою на дорозі, а не з помилкою водія. Прикро визнавати, але за рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод Україна посідає п’яте місце в Європі. Найпоширенішим видом ДТП є наїзд на пішохода. На цей вид припадає до 50 % усіх ДТП. Автотранспорт вулицями рухається з різною швидкістю. Ситуація може змінюватись блискавично, і тому під час переходу вулиці необхідно постійно і уважно за нею спостерігати. Переважаюча кількість нещасних випадків з пішоходами, пасажирами трапляється саме тоді, коли вони поспішають, хвилюються, біжать. Вулиця оманлива: в цю хвилину немає жодного транспортного засобу, а через секунду він може непомітно виїхати з провулка чи з-за повороту.

Правила, які важливо знати: Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину; Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом); Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин; Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю; Триматися якомога далі від машин, що виїжджають заднім ходом; Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі; Не бігти через дорогу. Для переходу дороги треба знайти безпечне місце якомога далі від повороту; Не виходити на проїжджу частину дороги із-за перешкоди.

Домедична допомога при ДТП Якщо сталася ДТП, діяти треба швидко, але обережно. Адже перше правило надання домедичної допомоги — не нашкодь самому собі. Щоб надати домедичну допомогу потерпілому в дорожньо-транспортній пригоді та при цьому не наразитися на небезпеку самому, необхідно діяти відповідно алгоритму надання домедичної допомоги при дорожньо транспортних пригодах.

Добре й зворушливе свято — Міжнародний день матері

Мама — найголовніша людина в житті кожного. Наші матері дарують нам життя, а потім стають першим зразком для наслідування. Найтепліші спогади дитинства неможливі без мам — вони завжди рятують нас від хвороб та оберігають від неприємностей. До мами ми звертаємось тоді, коли потребуємо справді мудрої й доброї поради, в щирості якої не доводиться сумніватися. Зрештою, в найтяжчі часи, коли здається, що весь світ став ворожим, тільки материнська любов залишається безумовною й незмінною. Для вшанування всіх мам у світі існує добре й зворушливе свято — Міжнародний день матері, який відзначають щорічно в другу неділю травня. Це свято співпадає з Днем матері в Україні.

Україна - частина Європи (09.05.2023)

9 травня 1950 року вважається початком європейської інтеграції. Саме у цей день у 1950 році міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман виступив із закликом до об’єднання післявоєнних європейських держав для їх розвитку та добробуту в майбутньому. Промова політика стала першим кроком на шляху до об’єднаної Європи. Європейський Союз затвердив 9 травня як День Європи на саміті в Мілані 1985 р.

Столицею Європейського Союзу є Брюссель.

День пам’яті та примирення - 8 травня

Цього року 8 травня, в День пам’яті та примирення, Україна вшановуватиме пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства – загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) – і в складі Червоної армії, й армій західних союзників, і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів: близько 3 мільйонів воїнів та 5 мільйонів цивільних. Друга світова війна закінчилася зусиллями дипломатії, але виграна вона була сміливими воїнами та зброєю.

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»

Громадська організації «Безбар’єрність» виконавчий партнер зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я в межах ініціативи Олени Зеленської розробило ряд візуальних та аудіовізуальних матеріалів. Матеріали покликані навчити українців піклуватися про своє психічне здоров’я. Виготовлення візуальних та аудіовізуальних матеріалів відбувалося за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України. Мета кампанії – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров'я, дати розуміння та показати інструменти, які допоможуть українцям дбати про свій внутрішній стан. За даними соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього. Зараз це основний бар’єр на шляху звернення по психологічну допомогу. Так само як здатність до адаптування, функціонування й навіть певного розвитку під час війни, перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та культури піклування про ментальне здоров’я. Психологічні проблеми наростають непомітно, впливають на всі сфери життя та знижують здатність протистояти викликам. У межах кампанії створено спеціальну сторінку: http://howareu.com (howareu_program), де запропоновані контакти, посилання, поради, продукти, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров'я – своє та людей поруч.

4 травня — Міжнародний день протидії булінгу

4 травня, відзначають Міжнародний день протидії булінгу (День боротьби з цькуванням), день, коли весь світ об'єднується, щоб протистояти булінгу в школах, на дитячих майданчиках та в соціальних мережах. Шкільні роки – незабутня сходинка життя кожної дитини, яка наскрізною ниткою залишається в пам’яті на все життя. Перші досягнення, здобуті знання, вивчені рядки чуттєвої лірики, найкращі друзі – все це пов’язано саме зі школою. Від того, наскільки сприятливим та безпечним є освітнє середовище, залежить формування особистості, виховання її якостей, оволодівання необхідними вміннями та навичками, які так потрібні в сучасному житті.Загрозливим чинником у реалізації права на освіту наразі є булінг. За статистикою 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, 24% ставали жертвами булінгу.

Булінг – руйнівне явище, що має довготривалі наслідки для соціального життя дитини. Ставши жертвою цькування, дитина стає невпевненою, відчуває страх, тривогу, зневіру та біль. Постраждалим буває тяжко зосередитися на навчанні, вони пропускають уроки, бо не хочуть ходити до школи, інколи взагалі змінюють навчальний заклад, ізолюються від суспільства та закриваються у своєму маленькому всесвіті. Багатьом жертвам складно знайти друзів, довіряти та вірити, відкриватися новим горизонтам.

День довкілля в ліцеї

3 травня в нашому ліцеї оголошено Днем довкілля, мета якого - піклування про природу рідного краю, проведення заходів з наведення порядку на вулицях села, у парку, на дитячому майданчику, озелененні території, збиранні сміття. Учні 6 класу також приєдналися до травневого суботника по скошуванню трави і прополюванні на присадибних ділянках, згрібанні скошеної трави, висадці дерев і квітів.