РІДНА ПРИРОДА У ТВОРАХ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ

Тарас Григорович Шевченко - Великий Кобзар, геніальний поет і художник. Ми називаємо його ще апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України. Сьогодні - у часи потрясінь та повномасштабної війни, слова Шевченка як ніколи актуальні. В його рядках знаходимо силу, віру і наснагу. Прикладом Шевченка надихається багато людей, його пророчі слова дають сили й нашим героям-захисникам. Для наших всіх поколінь, які були, є і будуть таким прикладом є Тарас Шевченко. В 13 років залишив він свій рідний край. Але де б він не був і щоб він не писав, він завжди був з Україною, її природою, з болями свого народу. Природа України заворожувала Тараса.Все своє зріле життя Шевченко мріяв повернутися жити в Україну, милуватися її гаями та дібровами, вербами над ставками, вишнями у садках, калинами коло криниць, ланами та долинами.Все своє зріле життя Шевченко мріяв повернутися жити в Україну, милуватися її гаями та дібровами, вербами над ставками, вишнями у садках, калинами коло криниць, ланами та долинами.

Ми не залишилися осторонь і довели, що Великий Кобзар досі живе у своїх творах та серці кожного українця. З натхненням та любов'ю Тарас Григорович Шевченко оспівує красу рідного краю. У поезіях "Садок вишневий коло хати" та "За сонцем хмаронька пливе" перед нами постають картини мирного життя: мальовничі українські хати, зелені сади, веселі співи дівчат, селяни, що повертаються з поля. Гармонія людини та природи була провідним мотивом у поезіях Тараса Шевченка.