29 січня - День пам'яті героїв Крут

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут — саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благополуччя. Бій під Крутами відбувся на залізничній станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Він тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва у складі близько чотирьох сотень вояків.

В березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. Після цього про подвиг молоді під Крутами було забуто на більш як 70 років. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками. Лише 2006 року на місці бою під Крутами встановлено пам’ятник.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

День вшанування пам’яті жертв Голокосту

Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали «загрозою» або «неповноцінними». У Голокості Україна втратила 1,5 мільйона євреїв, які були знищені прямо на її території, в ямах та ярах на околицях міст і сіл. За підрахунками дослідників, в Україні до 2000 «менших бабиних ярів» — місць, де нацисти убивали євреїв. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій. І рано чи пізно всі понесуть покарання за свої нелюдські вчинки.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост.

Година спілкування "Події, що змінили долю України" (Пам’ять про подвиг Небесної Сотні)

Свобода – фундаментальна характеристика людського існування, це можливість вільного вибору та усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність, віддавши за це життя. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування. Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.

Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Загиблих під час протистоянь у грудні 2013-го – лютому 2014 року активістів назвали Небесною Сотнею. Згодом лави Небесної Сотні поповнили українські патріоти, учасники Революції Гідності, які загинули, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України навесні 2014 року.

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет. Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.

Міжнародний день освіти – 2024 року

ЮНЕСКО присвячує Міжнародний день освіти – 2024 року протидії мові ненависті. ОСВІТА – це право людини, суспільне благо і державний обов'язок. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила 24 січня Міжнародним днем освіти, щоб відзначити значну роль освіти задля миру та розвитку. Без інклюзивної та справедливої якісної освіти та можливостей для навчання впродовж життя для всіх країни не зможуть досягти гендерної рівності та розірвати коло бідності, яке залишає позаду мільйони дітей, молоді та дорослих.

Сьогодні 250 мільйонів дітей та молоді не відвідують школу, а 763 мільйони дорослих є неписьменними. Їхнє право на освіту порушується, і це неприпустимо. Настав час трансформувати освіту. Шостий Міжнародний день освіти відзначатиметься 24 січня 2024 року під гаслом «Навчання заради міцного миру». Світ бачить сплеск насильницьких конфліктів, які супроводжуються тривожним зростанням дискримінації, расизму, ксенофобії та мови ненависті. Вплив цього насильства виходить за межі географічних, гендерних, расових, релігійних, політичних, офлайнових та онлайнових кордонів.

Активна прихильність до миру сьогодні є більш нагальною, ніж будь-коли: Як підкреслюється в Рекомендації ЮНЕСКО про освіту в інтересах миру, прав людини і сталого розвитку, центральне місце в цих зусиллях посідає освіта. Навчання в ім'я миру має бути трансформативним і допомагати учням набувати необхідних знань, цінностей, поглядів, навичок і моделей поведінки, щоб стати провідниками миру у своїх громадах. Цьогорічний Міжнародний день освіти ЮНЕСКО присвячує вирішальній ролі освіти та вчителів у протидії мові ненависті - явищу, яке останніми роками набуло масового характеру завдяки використанню соціальних мереж, завдаючи шкоди структурі наших суспільств.

Година спілкування "Соборна, вільна, незалежна - моя Україна"

День Соборності України – це свято, що покликане нагадати про єдність і незалежність українського народу. Велична і свята, моя ти Україно, Лише тобі карать нас і судить Нам берегти тебе, Соборну і єдину І нам твою історію творить!

В День Соборності України хочеться побажати від душі єдиного духу народу, великої сили та могутності, міцної дружби та братньої допомоги, взаємоповаги та розуміння, вірних цілей та високих прагнень, одного чистого та мирного неба на всіх.

Щиро вітаємо мешканців України з Днем Соборності, з днем ​​єднання українських земель. Усім нескінченного щастя, міцного здоров'я, добробуту. Нехай життя в нашій чудовій країні буде для кожного в достатку, радості, спокої. Нехай завжди над нашими землями світить сонце, і всім нам тут буде світло, тепло та затишно!

З Днем Соборності України і щирі бажання всім українцям завжди любити свою країну, пишатися своєю історією та своїм народом. Нехай Україна буде гордим птахом у зграї світових країн, нехай щодня дарує українцям свободу думки, відчуття щастя, мир та світлу надію.

Соборна, вільна, незалежна - моя Україна. День Соборності України

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності.Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації. Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців. 22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918 році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го. Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.

На початку ХХ століття українці об’єдналися після падіння імперій. Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги. Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, боремося з окупантами, створюємо знакове і важливе, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна. Єднаймося! Гасло до відзначення Дня Соборності – 2024: "Наша єдність – наша зброя”

День вшанування захисників Донецького аеропорту

20 січня – День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Оборона Донецького летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. Спочатку саме цей день почали вважати останнім днем оборонної епопеї і називали цифру у 242 дні. Але згодом стало відомо, що оборона Донецького аеропорту тривала 244 дні, а не 242. Останній день оборони – 23 січня. ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Оборона Донецького аеропорту – це тисячі історій хоробрості та звитяги. Одна з них – утримування протягом двох днів будівлі пожежного депо. Це була група відчайдухів із 90-го аеромобільного батальйону на чолі з Максимом Ридзаничем «Адамом». Снайпери Віталій Зварич «Рекс», Володимир Коляда «Живчик», Максим Абдуразаков «Абдулла», Анатолій Левчук «Фокс», кулеметники Віктор Левицький «Жмеринка» та ще один боєць із позивним «Вовк» стали останнім бойовим підрозділом, який вийшов із ДАП. У боях за Донецький аеропорт загинули 97 українських захисників, ще троє вважаються зниклими безвісти.

Так склалося, що в Україні є два Дні пам’яті захисників Донецького аеропорту: неофіційна дата – 16 січня, яка закріпилися від 2016 року, коли оборонці ДАПу та їхні родини зібралися у Києві на вшанування пам’яті своїх загиблих товаришів, і офіційна – 20 січня, встановлена Міністерство оборони та Генштабом ЗСУ. За 8 місяців оборони у Донецькому аеропорту загинули 109 бійців. П’ятьом із них присвоїли звання «Герой України» посмертно. Пів тисячі оборонців ДАПу зазнали поранень.

День народження музичної редакції Державного Гімну України

Державним гімном є пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля»: слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено законом України «Про Державний гімн України» 6 березня 2003 року. Державний Гімн України — один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом.

Створення сучасного Гімну України бере початок з осені 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч українського визвольного руху на Правобережній Україні Павло Чубинський написав патріотичного вірша «Ще не вмерла Україна». Пророчі слова Павла Чубинського потужно зазвучали, коли були окрилені музикою Михайла Вербицького – скромного священика, обдарованого талантом митця, одного з основоположників української композиторської школи. Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» датується 10 березня 1865 року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну. Цікаво, що перший тиражований на грамплатівці запис цієї пісні зробила студія Columbia (США) у 1916 році. Як гімн ця пісня звучала за часів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Гетьманату, Директорії. Але державне затвердження ця пісня одержала лише 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України. Ця держава проіснувала недовго. Разом з її занепадом гімн був заборонений угорським урядом, так само, як і понад 70 років у Радянській Україні.

Своє нове дихання і нове життя український гімн, так само як і інші символи нашої держави, здобув під час Революції Гідності.Патріотична пісня, написана понад 150 років тому, стала одним із утілень споконвічного прагнення українців до свободи, поєднала крізь віки всіх борців за незалежність і стала справжнім символом сучасної України!

11 січня - Всесвітній день «ДЯКУЮ»

11 січня в Україні і світі святкують Міжнародний день "ДЯКУЮ". Часом через поспіх ми забуваємо подякувати людині за все те хороше, що вона для нас зробила. Але за допомогою одного простого слова можна не лише висловити вдячність, але й продемонструвати гарні манери і вихованість.Всесвітній день «ДЯКУЮ» покликаний нагадати людям про цінність хороших манер, заснований за ініціативи ЮНЕСКО та ООН. Вперше вислів «дякую» зафіксували у словнику-розмовнику, виданому в Парижі у 1586 р. Міжнародний день «дякую» у багатьох країнах святкують із великим розмахом, проводячи ярмарки, влаштовуючи освітні акції, конкурси й безліч інших розважальних заходів. «ДЯКУЮ» – одне з найбільш уживаних слів у міжнародній лексиці. Воно вказане в усіх туристичних розмовниках.

У кожного з нас з’являється можливість подякувати тим, хто поруч, яким колись забули сказати це тепле слово. Слід розпочати з родини, подякувати тим, хто щоденно піклується про нас, хто робить наш ранок запашним, смачним, добрим. Зайвий раз зателефонувати рідним, батькам, якщо вони не поряд, скажати їм те, про що не встигли сказати, про те, що можливо, соромились сказати, про що не встигли сказати вчора. Одним словом,не соромтесь сьогодні говорити усім «ДЯКУЮ!» Чим частіше ми будемо дякувати, тим більш вільно і щиро буде звучати наше «ДЯКУЮ».

Усією дружною українською родиною ми разом доземно вклоняємося і кажемо «ДЯКУЮ» нашим героїчним Збройним Силам, всім українським воїнам, що боронять нашу святу землю. ДЯКУЄМО ВАМ, НАШІ РІДНІ!

6 січня - Всесвітній день дітей-сиріт війни

Всесвітній день дітей-сиріт війни відзначається щороку 6 січня задля підвищення обізнаності про тяжке становище таких дітей, а також для пошуку можливостей надати їм допомогу в подоланні травматичного досвіду. Всесвітній день сиріт війни був заснований французькою організацією «SOS Enfants En Détresse» («SOS Діти в біді»).

Війни істотно впливають на життя пересічних громадян, але особливо вразливими у часи війни є діти. Сьогодні через війни мільйони дітей у світі залишилися без батьків, ще більше вимушено змінюють місце мешкання або розлучаються з рідними. Як війна впливає на цивільних людей? Частка цивільних жертв війни впродовж 20 століття постійно зростала, від 50% на початку до майже 90% в кінці сторіччя. За статистикою, кожна шоста дитина у світі страждає від збройних конфліктів. Згідно зі звітом Conflict Observatory, щонайменше 6000 українських дітей були вивезені до таборів і закладів ворожої країни, а генеральний прокурор України заявив, що в тій країні задокументовано понад 14000 випадків усиновлення українських дітей. В умовах війни наша країна переживає гуманітарну кризу, яка вже має та матиме довготривалі наслідки. Гуманітарне відновлення країни – комплексна складна задача, але насамперед має бути забезпеченим дбайливиий сімейний догляд для кожної дитини, яка потребуватиме цього. Це передбачає забезпечення прав дитини на захист, на родину і житло, на охорону здоров’я та освіту.

Значна частка дітей, переміщених під час війни в межах або поза межі країни, це розлучені з родинами діти із закладів інституційного догляду. До початку війни в Україні у 700 різних таких установах перебувало понад 100000 дітей – це понад 1% неповнолітнього населення країни та найвищий у Європі рівень інституціалізації. За даними Мінсоцполітики, війна погіршила ситуацію із дитячим сирітством в Україні. Станом на вересень 2023 року, більшість із 67 тисяч дітей, які втратили батьків, виховувались у родинах родичів, але близько 6 тисяч повних сиріт все ще перебували у різних інституційних закладах. На жаль, війна ще більше ускладнила доступність альтернативних сімейних форм виховання для таких дітей.

В умовах воєнного часу втрата одного або обох батьків, опікунів, піклувальників позбавляє дитину належної підтримки та повноціної родини, а повноцінний розвиток можливий лише у повноцінному сімейному середовищі. Навіть в умовах воєнного часу наші спільні зусилля вже сьогодні здатні створити кращі перспективи на майбутнє для усіх дітей України.