ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ – БЕЗ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ! (Інформаційна година в 8 класі)

21 листопада - День Гідності та Свободи в Україні. Одне із знакових державних свят встановлене на честь двох революцій - Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013-го. 21 листопада 2013 року на Майдан Незалежності вийшло півтори тисячі людей - в знак протесту проти того, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Протест носив мирний характер до 30 листопада, коли кілька сотень активістів, переважно студентів, які залишалися на Майдані, вночі жорстоко не побила та не розігнала міліція. Тож 1 грудня в центр Києва з усієї України з’їхалися сотні тисяч людей, обурених міліцейським свавіллям, корупцією та узурпацією влади… Розпочався безперервний мітинг, який отримав назву Євромайдан та перетворився на Революцію Гідності. Початок Революції Гідності співпав з 9-ю річницею Помаранчевої Революції. Народні протести проти рішення уряду Азарова, який вирішив призупинити процес євроінтеграції України, розпочалися увечері 21 листопада 2013 року. За 9 років до цього, 22 листопада 2004-го, люди вийшли на мітинг проти фальсифікацій результатів президентських виборів. І в 2004-му, і в 2013-му протестували проти дій Віктора Януковича.

100-метрового листа "донецькому султану" - Віктору Януковичу - написали активісти 27 листопада на Майдані Незалежності. Януковича закликали обрати євроінтеграцію, пояснювали, чому це треба зробити та давали поради уряду. "Живий євроланцюг" між Києвом та Перемишлем організували українські студенти 29 листопада - він почався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина "ланцюга" становила 625 кілометрів, і він став другим в історії України з січня 1990 року, коли було створено подібний живий ланцюг на Акт Злуки.

"Марш мільйона" пройшов 8 грудня у Києві - на Народне Віче на Майдані Незалежності зібралося понад мільйон людей. Вони прийняли рішення про початок блокування Адміністрації президента, Кабміну та інших установ. Михайлівський набат зазвучав після того, як у ніч з 10 на 11 грудня підрозділи внутрішніх військ і "Беркута" зробили спробу розігнати протестувальників на Майдані у Києві. Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони - на той дзвін з усього міста стікалися мешканці. Диякон Михайлівського собору Іван Сидор отримав благословення у намісника монастиря ігумена Агапіта і побіг на дзвіницю. Пізніше він розповідав, що не знав насправді, як бити на сполох, адже останній раз таке відбувалося в 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда. Але разом зі студентами-помічниками вклали у той передзвін всю душу, порвали чотири троса і стерли руки до мозолів.

"Стіна плачу та боротьби" була споруджена тоді ж, у грудні, на Майдані. Із дерев'яних брусків створили огорожу, на кожному з них було написано назву населеного пункту, з якого приїхали люди до Києва. "Вогнехреща" замість Водохрещі сталася на Майдані 19 січня 2014 року - мирний протест перейшов у відкрите збройне протистояння. Мітингувальники, розчаровані безрезультативністю віче та обурені "диктаторськими законами", прийнятими Верховою Радою 16 січня, вирушили до Верховної Ради. На початку вулиці Грушевського дорогу їм перекрили підрозділи внутрішніх військ і "Беркута". Майданівці пішли на штурм силовиків - розпочалося жорстоке протистояння, на щастя, без жертв - поки що. Пізніше цю подію назвуть так і назвуть - "Вогнехреща". У пастку "Беркуту" потрапили майданівці 20 лютого 2014 року, після ряду трагічних подій. Спецпідрозділ, що всю ніч штурмував "Майдан", покинув позиції і рушив до вулиці Інститутської. Майданівці, які пішли слідом, потрапили під прицільний вогонь. Тоді кількість загиблих від куль снайперів зросла до десятків...

Загалом на Майдані під час Революції Гідності загинули понад 100 осіб - їх згодом назвуть "Небесною Сотнею". У понад 20 країнах світу підтримали Революцію Гідності - кампанії пройшли у Польщі, США, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та інших. Євромайдан став найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС та найтривалішим мітингом в історії - він безперервно простояв 92 доби.

Всесвітній день дитини - 20 листопада

Щорічно 20 листопада, у день прийняття Конвенції про права дитини, світ відзначає Всесвітній день дитини. Це нагадування про важливість захисту прав дитини на глобальному рівні, адже сама Конвенція є одним з найбільш універсальних договорів в історії міжнародного співтовариства. Кожен дорослий погоджується з важливістю гарантування безпеки дітей, їхньої можливості навчатися, жити у світі без насильства та реалізувати свої мрії. Але для багатьох дітей ця реальність далека від ідеалу.

Кожна п’ята дитина у світі стикається з війною, насильством та несправедливістю. З 2014 року кожна українська дитина відчуває наслідки російської агресії на собі. Своїми атаками Росія калічить і вбиває наших дітей. Вони переживають щоденні обстріли, втрату рідних та друзів, багато хто був змушений покинути домівки. Українські діти живуть в умовах постійного страху і руйнування їхнього звичного світу. Завдання дорослих — нарешті припинити ці страждання дітей і подарувати їм краще та безпечне майбутнє.

Тиждень безпеки дорожнього руху

В нашій країні проходить другий етап Тижня дорожнього руху (11.11.2024-17.11.2024) в рамках національного проекту «Безпечна країна»

Історія появи правил дорожнього руху Був час, коли по вулицях і дорогах їздили лише вершники верхи на конях, колісниці й кінні вози. Їх можна вважати першими транспортними засобами. Їздили вони, не дотримуючись жодних правил, і тому нерідко стикалися один з одним. Адже вулиці міст у ті часи зазвичай були вузькими, а дороги звивистими і нерівномірними. Стало ясно, що треба упорядкувати рух по вулицях і дорогах, тобто винайти правила, які зробили б рух по ним зручним і безпечним. Перші правила дорожнього руху з'явилися більш 2000 років тому, ще при Юлії Цезарі. Наприкінці XVIII століття з'явилися перші «саморушні візки» - автомобілі. Їздили вони дуже повільно і викликали у багатьох критику і насмішки. Наприклад, в Англії ввели правило, за яким попереду кожного автомобіля повинен був йти людина з червоним прапором або ліхтарем і попереджати зустрічні карети і вершників. А швидкість руху не повинна була перевищувати 3 кілометри в годину; крім того, водіям заборонялося подавати попереджувальні сигнали. Ось такі були правила: не свисти, не дихай і повзи як черепаха. Але, незважаючи ні на що, автомобілів ставало все більше і більше. І в 1893 році у Франції з'явилися перші правила для автомобілістів. Спочатку в різних країнах були різні правила. Але це було дуже незручно. Тому в 1909 році на Міжнародній конференції в Парижі була прийнята Конвенція з автомобільного руху, яка встановила єдині правила для всіх країн. Ця Конвенція запровадила перші дорожні знаки, встановила обов'язки водіїв і пішоходів. Сучасним правилам дорожнього руху майже 100 років.

Захист навколишнього середовища під час війни

 

Війна завдає великої негативної шкоди навколишньому природному середовищу. Сучасні збройні сили значно і небезпечно впливають на природне середовище: забруднення територій військовою технікою, лісові пожежі від стрільб, пошкодження озонового шару під час запусків ракет і польотів військових літаків, радіоактивне забруднення довкілля підводними човнами з ядерними установками (як складники використаного ядерного палива, так і радіаційно забруднені корпуси виведених з експлуатації атомних підводних човнів, їх утилізація потребує великих витрат).

 Збройні конфлікти забруднюють і руйнують довкілля, часто залишаючи постійний слід на ландшафті та біорізноманітті постраждалих держав. Російський конфлікт в Україні, наприклад, демонструє спустошення фауни та флори, коли держави ведуть війни в районах, багатих на біорізноманіття. Ми також стаємо свідками кількох жахливих тижнів, коли світ побачив, що відбувається, коли війна ведеться в державі з ядерною енергією. Таким чином, від знищення цілей у лісах чи на заповідних територіях до побічної шкоди, спричиненої розливами нафти в морському чи пустельному середовищі, токсичним хімічним забрудненням від покинутих боєприпасів, знищення сільськогосподарських угідь та знищення дикої природи – збройний конфлікт завдає шкоди природному середовищу.

 Потрібні страждання не обов’язково повинні бути постійною та непоправною шкодою, але це має бути шкода, яка призводить до серйозної та довготривалої невигідності для здатності людини вести нормальне та конструктивне життя. Можна передбачити, що такі страждання можуть бути спричинені шляхом пошкодження елементів навколишнього середовища, на які покладаються особи, таких як викид забруднюючих матеріалів у повітря, забруднення джерел води, знищення посівів, затоплення тощо.

Захист навколишнього середовища в умовах збройних конфліктів є важливою проблемою сучасності, що вимагає негайного розгляду та ефективних заходів. Воєнні дії не лише призводять до людських трагедій і руйнування інфраструктури, але й мають серйозний вплив на навколишнє середовище та природні ресурси. Воєнні дії та використання різних видів зброї суттєво впливають на природне середовище, призводячи до серйозних наслідків для екосистем та здоровʼя людей. Невідповідність юридичної бази до реальних викликів захисту навколишнього середовища під час воєнних конфліктів створює важливу необхідність в розробці нових стратегій та міжнародних норм, які враховуватимуть сучасні реалії. У контексті цієї проблематики, існуючі стандарти та обмежені норми, які охороняють природне середовище, не вистачить комплексного та ефективного захисту в умовах воєнного конфлікту. Необхідною стає консолідація зусиль для розробки компромісних, але дієвих міжнародних стратегій, спрямованих на збереження екосистем у воєнний період та мінімізацію негативного впливу воєнних дій на навколишнє середовище.

Пожежна безпека в осінньо-зимовий період

 

      Осінь – нелегка пора для рятувальників державної служби з надзвичайних ситуацій України. І це не дивно. Адже щорічно з приходом осінньо-зимового періоду значно збільшується кількість пожеж. Основними причинами пожеж у цей період були порушення вимог пожежної безпеки під час монтажу й експлуатації пічного опалення, електронагрівальних та газових приладів.

      З настанням холодної при та з метою пожежної безпеки, необхідно звертати вагу на стан опалювальних та електричних приладів! Опалювальні прилади, котельні та печі повинні відповідати нормам пожежної безпеки і перед початком осінньо-зимового сезону мають бути старанно перевірені та відремонтовані. Несправні опалювальні прилади не повинні допускатися до експлуатації. Під час експлуатації пічного опалення не припустимо залишати печі без догляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям; сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали; застосовувати для розпалювання легкозаймисті та горючі рідини; прокладати димоходи по горючих основах, та інше, що порушує правила пожежної безпеки. Очищення димоходів та печей від сажі слід проводити перед початком, а також впродовж усього опалювального сезону, а саме: опалювальних печей періодичної дії на рідкому і твердому паливі - не рідше одного разу на два місяці, кухонних плит і кип'ятильників - щотижня. 

     Якщо всі громадяни будуть дотримуватися правил пожежної безпеки в період опалювального сезону, кількість пожеж та надзвичайних ситуацій значно зменшиться, а відтак зменшиться кількість жертв і втрат. Хочеться вірити що більшість громадян так і робитимуть - з повагою ставитимуться до власного життя і майна.

Безпечні осінні канікули 2024

 

Осінні канікули в Україні у 2024 році переважно триватимуть тиждень – з 28 жовтня по 3 листопада.

Радіодиктант національної єдності

 

25 жовтня 2024 року об 11:00 за київським часом відбувся 25-й Радіодиктант національної єдності, приурочений до Дня української писемності та мови. Цьогоріч авторкою тексту стала письменниця Оксана Забужко, а читає його поет і військовий Павло Вишебаба.

Учні 8 класу приєдналися до написання Всеукраїнського радіодиктанту: