3 березня – Всесвітній день дикої природи

У грудні 2013 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 березня – день прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори й фауни, що перебувають під загрозою зникнення – Всесвітнім днем дикої природи. Метою відзначання цього дня – привернення уваги до дикої природи. Дика природа — це невіддільна частина нашої планети. Адже неможливо уявити світ без неповторних диких тварин та неймовірних рослин, непідвладних людині. Захищати тварин і рослин в природному середовищі — завдання кожного з нас. Та нажаль, проблема збереження довкілля і його окремих складових загострюється з кожним роком. Тому питання пов’язані зі збереженням дикої флори та фауни вже давно стали окремим напрямком міжнародного співробітництва. Зараз приблизно 5600 видів тварин і 30 000 видів рослин перебувають під охороною CITES проти надмірної їх експлуатації за допомогою міжнародної торгівлі. Об’єктами регулювання конвенції є не тільки живі тварини та рослини, а також загиблі і їх частини. Всі вимираючі види згруповані в додатках, залежно від ступеня загрози зникнення і заходів, що вживаються з торгівлі ними.

Темою цьогорічного Дня дикої природи є «Ліси та засоби до існування: підтримання людей та збереження планети». Ліси в цей час опиняються на перехресті безлічі планетних криз, з якими стикається людство, від змін клімату до втрати біорізноманіття, соціальну та економічну ситуацію. Цьогорічний Всесвітній день дикої природи має на меті підвищити обізнаність про величезну цінність лісів та видів дикої природи, що мешкають у лісах, їх невіднятний зв’язок із рівнем життя корінних народів і місцевих громад, пропагувати цінність традиційних практик та знань, що сприяють встановленню більш стійких відносин із цими важливими природними системами та просування моделі і практики управління лісами та лісовими ресурсами, які враховують як добробут людини, так і довгострокове збереження лісів, видів дикої фауни, що мешкають у лісах, флори і екосистем, які вони підтримують.

Всі громадяни повинні свідомо й дбайливо ставитись до багатств дикої природи, берегти їх і примножувати заради майбутніх поколінь, привертати увагу до цінностей дикої природи та її різноманітного (екологічного, генетичного, соціального, рекреаційного) значення для забезпечення сталого розвитку та добробуту людини.