Безпечні осінні канікули 2024

 

Осінні канікули в Україні у 2024 році переважно триватимуть тиждень – з 28 жовтня по 3 листопада.

Радіодиктант національної єдності

 

25 жовтня 2024 року об 11:00 за київським часом відбувся 25-й Радіодиктант національної єдності, приурочений до Дня української писемності та мови. Цьогоріч авторкою тексту стала письменниця Оксана Забужко, а читає його поет і військовий Павло Вишебаба.

Учні 8 класу приєдналися до написання Всеукраїнського радіодиктанту:

Академічна доброчесність

 Що таке академічна доброчесність?

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Чому академічна доброчесність важлива?

Академічна доброчесність є основою для справедливого та чесного ставлення до своїх знань і умінь, а також для розвитку самостійності, відповідальності та критичного мислення.

Які принципи академічної доброчесності?

• Самостійність: Учні повинні виконувати завдання самостійно, без сторонньої допомоги.
• Чесність: Учні повинні посилатися на джерела інформації, яку вони використовують у своїх роботах.
• Справедливість: Учні повинні мати рівні можливості для навчання та оцінювання.
• Відповідальність: Учні повинні відповідати за свої дії та вчинки.
• Повага: Учні повинні поважати одне одного, своїх учителів та інших учасників освітнього процесу.

Що можуть зробити учні, щоб дотримуватися академічної доброчесності?

• Самостійно виконувати завдання.
• Посилатися на джерела інформації, яку вони використовують у своїх роботах.
• Не списувати під час контрольних робіт та іспитів.
• Не давати та не отримувати хабарі за оцінки або інші академічні переваги.
• У разі сумнівів щодо того, чи є певна дія порушенням академічної доброчесності, звернутися до вчителя або Комісії з академічної доброчесності.

Академічна доброчесність – це спільна відповідальність учнів, педагогів та адміністрації нашого ліцею.

Дотримуючись принципів академічної доброчесності, можемо створити атмосферу довіри та поваги один до одного, до своїх знань, до наших вчителів.

Його величність - хліб!

 Всесвітній день хліба (World Bread Day) відзначається щорічно 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася розв'язанням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва. До речі, до цієї ж події приурочене й ще одне свято – Всесвітній день продовольства.

Хліб – один з небагатьох продуктів, який вживають щодня у всьому світі. Ми ставимося до хліба, як до чогось звичайного і навіть буденного. Втім недарма є приказка «Хліб – усьому голова». Цікаві факти про цей продукт:

1. Стародавні римляни дуже цінували хліб і людей, які його готують. Саме тому раби, які вміли випікати хліб, коштували, як вправні гладіатори. Хліб був настільки важливий для єгиптян, що його використовували як готівку, а Стародавні греки вміли випікати понад 80 видів хліба, ще 2500 року до н.е.

2. Люди вживають у їжу пшеницю вже понад десять тисяч років. Колись розтерті зерна пшениці змішували з водою і отриману суміш тонким шаром випікали на камінні, так готували перші хлібні коржі. Це тривало доти, поки в тісто не потрапили дріжджі. Саме за допомогою дріжджів тісто підіймається і стає пухким, а після випікання отримуємо звичний нам хліб.

3. На островах Океанії важливе джерело їжі – хлібне дерево. З сушеної м’якоті плодів хлібного дерева роблять тісто та випікають своєрідні млинці.

4. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 міліграмів борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з приблизно 10 тисяч зернят.

5. Загальний об’єм води, яку використовують для вирощення пшениці та виготовлення однієї хлібини, – понад 1600 літрів.

6. За різними підрахунками, люди у світі з’їдають понад 9 мільйонів хлібин щодня.

7. Англійські вчені підрахували, що у Великобританії понад 60% борошна використовують для приготування хліба, а 32% хліба викидають.

8. Усі знають про корисні властивості житнього хліба, проте мало кому відомо, що довго жито, яке росло на полях ячменю і пшениці, вважали бур’яном.

9. Сім’я з чотирьох осіб може прожити 10 років користуючись хлібом, отриманого на одному акрі (0,4 га) пшениці.

10. Якщо їсти бутерброд на сніданок, обід і вечерю, вам знадобиться понад два місяці, щоб з’їсти кількість хліба, виробленого з 10 кг зерна.

11. Сучасний комбайн за 5 секунд збирає кількість пшениці, достатню для випікання понад 35 хлібин.

12. Білий хліб з очищеного борошна містить значно менше білків, клітковини, вітамінів та мінералів, ніж хліб з цільних зерен. Хліб з цілісних злаків багатий на антиоксиданти і знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, ожиріння та діабету.

Основні дії при пожежі

Щоб не сталося пожежі

• Не грайся із сірниками та запальничками
• Не розпалюй самостійно багаття
• Не вмикай без дорослих чайник, праску та інші електричні прилади
• Не грайся рідиною, що легко займається (бензин, гас тощо)
• Не бери до рук петарди та інші піротехнічні засоби

Що робити у разі пожежі

• Постаратися не злякатися і згадати, що робити;

• Не намагатися гасити пожежу самій, а відразу покликати дорослих;

• При першій нагоді телефонуйте за номером 101;

• Не ховатися і не залазити в комори, під ліжка, в шафи. Якщо поруч інші діти - також не дозволяти їм робити цього.

• Покинути приміщення через головний вхід, не шукати обхідних шляхів. Якщо головний вхід далеко - знайти будь-які інші вхідні двері.

Як діяти під час пожежі в школі?

Насамперед слід негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону (тел. 101) зачинити двері в класі де горить. Якщо через вікно побачите охоплене вогнем приміщення, не намагайтеся увійти в нього. Відчинені двері перешкодять евакуації – раптовий приплив повітря може призвести до поширення вогню з великою швидкістю.

МІННА БЕЗПЕКА: правила має знати кожен!

Знання правил безпечної поведінки рятує життя. Через активні бойові дії у різних частинах країни зростає небезпека від вибухонебезпечних предметів для нашого життя. Шкода, якої можуть завдати ці предмети, непоправна та навіть смертельна. Після масованих обстрілів містяни знаходять вибухонебезпечні предмети та нерозірвані снаряди.

1. Не брати в руки знайдені предмети. Це може бути іграшка, мобільний телефон, ручка - начиненими вибухівкою можуть виявитися різноманітні предмети. Протипіхотні міни-«метелики» також можуть зацікавити малечу - незвичної форми корпус виготовлений з пластику і може бути різних кольорів. Потрібно пояснити дитині, що небезпечною може бути будь-яка знахідка. Як би не було цікаво, її не можна підбирати, адже шкода для здоров’я і навіть життя дуже серйозна.

2. Оминати снаряди, які не розірвались. Під час обстрілу деякі снаряди можуть не спрацювати одразу. Але вони готові вибухнути будь-якої миті. Те, що здається частиною, уламком — також може містити заряд і бути небезпечним. Не можна підбирати такі «трофеї».

3. Не експериментувати з боєприпасами. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

• наближатися до предмета;
• пересувати його або брати до рук;
• розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
• приносити предмет додому.

4. Остерігатись бездоглядних речей.  Вибухівку можуть помістити у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишити в багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Тому бездоглядні предмети в транспорті, дворі, магазині вимагають особливої уваги. Дітям до них не слід наближатись, потрібно повідомити дорослих, які передадуть інформацію поліції.

Всесвітній день ментального здоров’я

 

Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, обізнаністю про профілактику ментальних розладів, способи турботи про ментальне здоровʼя та для підтримки людей з подібними захворюваннями.

Всесвітній день ментального здоров’я спрямований на підтримку людей, які не страждають на серйозні відхилення з боку психіки, проте переживають скрутні часи та потребують сили волі й характеру, які б допомогли їм впоратися з будь-якими життєвими труднощами.

Ліс - легені нашої планети

 

Без лісів Земля була б неживою кулею з непридатною для дихання атмосферою або й зовсім без неї. Саме завдяки лісам на нашій планеті є придатна для життя атмосфера, яка містить достатню для дихання кількість кисню, і саме дерева переробляють вуглекислий газ. 

  Середнє за розміром дерево за добу може дати таку кількість кисню, якої б вистачило для 4-х людей. 1 гектар лісу здатен поглинути вуглекислий газ, що утворився при диханні 250-ти людей. Людина може прожити без їжі тиждень, без води – лічені дні, без повітря – відразу гине. Якби не було рослин, то запас кисню не поповнювався. Все живе перестало б існувати.

Знищення лісу може передрікати нам сумну участь, адже він є джерелом кисню, регулятором вологи і життєдайною скарбницею для Землі. За останні 2-3 тисячоліття людство знищило біля половини лісових масивів. Причиною тому стали необґрунтована вирубка лісу та ряд інших факторів, які призвели до втрати мільйонів гектарів.

Хоча і реалізується багато заходів щодо збереження лісу, та чимало залежить і від кожного з нас, адже розуміння елементарних санітарних норм і обережне, не хижацьке поводження в лісі допоможе йому легше справитися з нашим впливом на нього і хоча б частково відновитися. Ми не повинні залишатися байдужими до екологічних проблем, насамперед в інтересах здоров’я кожного з нас.

Ліс – дійсно легені планети.