Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім'ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Ця акція є частиною глобального руху, що стартує у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок (25 листопада) і завершується у День прав людини (10 грудня). Символічні дати нагадують нам, що насильство — це порушення прав людини, яке вимагає негайної уваги та дій.

25 листопада Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Символом проти всіх форм насильства над жінками стала біла стрічка Ця дата була обрана в пам’ять про сестер Мірабаль – політичних активісток, що в 1960 році були жорстоко вбиті.

Щорічно 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання.

Щороку 2 грудня відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Метою цього Дня є викорінення таких сучасних форм рабства, як торгівля людьми, експлуатація, найважчі форми дитячої праці, примусові шлюби, продаж наречених, передання у спадщину вдів і насильницьке вербування дітей для подальшого використання у збройних конфліктах. За даними ООН, сьогодні у світі близько 40 млн людей є жертвами сучасних форм рабства, щорічно майже 2 млн людей стають «живим товаром».

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями. Щороку 3 грудня в Україні відзначається Міжнародний день осіб з інвалідністю, який був встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року. Цей день покликаний привернути увагу суспільства до проблем людей з особливими потребами, до захисту їхніх прав, гідності та благополуччя.

5 грудня світова громадськість відзначає Міжнародний день волонтера. Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Свій вільний час волонтери присвячують суспільним справам, беручи участь в акціях, програмах соціальної взаємодопомоги, культурного просвітництва.

10грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини. Саме у цей день була прийнята Загальна декларація прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

Запали свічку пам'яті: українці в усьому світі вшановують жертв голодоморів

Щороку в четверту суботу листопада українці по всьому світу запалюють свічки пам’яті, щоб вшанувати мільйони жертв Голодомору 1932-1933 років та інших періодів голоду (1921-1923 і 1946-1947 років), які влаштовувала радянська тоталітарна влада проти нашого народу. Загальнонаціональна хвилина мовчання традиційно відбувається о 16:00. Також у цей час люди кладуть на підвіконня свічку чи лампадку. Це світло символізує скорботу за жертвами голодоморів, а також незламності у час повномасштабної війни в Україні.

Вшанування жертв голодомору

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів проходить під гаслом «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі. Цього року ми втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива. Ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви — гідно вшановані.

Голодомор став можливим тому, що українці під час Визвольних змагань не змогли вистояти під час широкомасштабного вторгнення російських військ та утвердити демократичну Українську Народну Республіку, проголошену в 1917 році в Києві. російські більшовики шляхом прямої окупації захопили територію УНР та проголосили створення власної квазідержави усрр з центром у Харкові. Голодомор призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду стало руйнування традиційного українського устрою життя. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо донині.

Ініціатором проведення акції вшанування пам'яті жертв Голодомору є американський історик, дослідник Голодомору в Україні Джеймс Мейс. Вперше про свій задум він розповів у колонці "Свіча у вікні", яку опублікували в газеті "День" 18 лютого 2003 року. "Хочу запропонувати акт національної пам’яті, доступний кожному: в національний день пам’яті жертв 1933-го (в четверту суботу листопада) визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих", – заявив тоді Мейс.

Згадаймо в Загальнонаціональній хвилині мовчання 23 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди, організовані за наказом із москви. Відвідаймо місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті, а з настанням темряви запалімо свічки пам’яті, де б ми не були. Адже кожен вогник — це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутню неминучу Перемогу над агресором.

ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ – БЕЗ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ! (Інформаційна година в 8 класі)

21 листопада - День Гідності та Свободи в Україні. Одне із знакових державних свят встановлене на честь двох революцій - Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013-го. 21 листопада 2013 року на Майдан Незалежності вийшло півтори тисячі людей - в знак протесту проти того, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Протест носив мирний характер до 30 листопада, коли кілька сотень активістів, переважно студентів, які залишалися на Майдані, вночі жорстоко не побила та не розігнала міліція. Тож 1 грудня в центр Києва з усієї України з’їхалися сотні тисяч людей, обурених міліцейським свавіллям, корупцією та узурпацією влади… Розпочався безперервний мітинг, який отримав назву Євромайдан та перетворився на Революцію Гідності. Початок Революції Гідності співпав з 9-ю річницею Помаранчевої Революції. Народні протести проти рішення уряду Азарова, який вирішив призупинити процес євроінтеграції України, розпочалися увечері 21 листопада 2013 року. За 9 років до цього, 22 листопада 2004-го, люди вийшли на мітинг проти фальсифікацій результатів президентських виборів. І в 2004-му, і в 2013-му протестували проти дій Віктора Януковича.

100-метрового листа "донецькому султану" - Віктору Януковичу - написали активісти 27 листопада на Майдані Незалежності. Януковича закликали обрати євроінтеграцію, пояснювали, чому це треба зробити та давали поради уряду. "Живий євроланцюг" між Києвом та Перемишлем організували українські студенти 29 листопада - він почався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина "ланцюга" становила 625 кілометрів, і він став другим в історії України з січня 1990 року, коли було створено подібний живий ланцюг на Акт Злуки.

"Марш мільйона" пройшов 8 грудня у Києві - на Народне Віче на Майдані Незалежності зібралося понад мільйон людей. Вони прийняли рішення про початок блокування Адміністрації президента, Кабміну та інших установ. Михайлівський набат зазвучав після того, як у ніч з 10 на 11 грудня підрозділи внутрішніх військ і "Беркута" зробили спробу розігнати протестувальників на Майдані у Києві. Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони - на той дзвін з усього міста стікалися мешканці. Диякон Михайлівського собору Іван Сидор отримав благословення у намісника монастиря ігумена Агапіта і побіг на дзвіницю. Пізніше він розповідав, що не знав насправді, як бити на сполох, адже останній раз таке відбувалося в 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда. Але разом зі студентами-помічниками вклали у той передзвін всю душу, порвали чотири троса і стерли руки до мозолів.

"Стіна плачу та боротьби" була споруджена тоді ж, у грудні, на Майдані. Із дерев'яних брусків створили огорожу, на кожному з них було написано назву населеного пункту, з якого приїхали люди до Києва. "Вогнехреща" замість Водохрещі сталася на Майдані 19 січня 2014 року - мирний протест перейшов у відкрите збройне протистояння. Мітингувальники, розчаровані безрезультативністю віче та обурені "диктаторськими законами", прийнятими Верховою Радою 16 січня, вирушили до Верховної Ради. На початку вулиці Грушевського дорогу їм перекрили підрозділи внутрішніх військ і "Беркута". Майданівці пішли на штурм силовиків - розпочалося жорстоке протистояння, на щастя, без жертв - поки що. Пізніше цю подію назвуть так і назвуть - "Вогнехреща". У пастку "Беркуту" потрапили майданівці 20 лютого 2014 року, після ряду трагічних подій. Спецпідрозділ, що всю ніч штурмував "Майдан", покинув позиції і рушив до вулиці Інститутської. Майданівці, які пішли слідом, потрапили під прицільний вогонь. Тоді кількість загиблих від куль снайперів зросла до десятків...

Загалом на Майдані під час Революції Гідності загинули понад 100 осіб - їх згодом назвуть "Небесною Сотнею". У понад 20 країнах світу підтримали Революцію Гідності - кампанії пройшли у Польщі, США, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та інших. Євромайдан став найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС та найтривалішим мітингом в історії - він безперервно простояв 92 доби.

Всесвітній день дитини - 20 листопада

Щорічно 20 листопада, у день прийняття Конвенції про права дитини, світ відзначає Всесвітній день дитини. Це нагадування про важливість захисту прав дитини на глобальному рівні, адже сама Конвенція є одним з найбільш універсальних договорів в історії міжнародного співтовариства. Кожен дорослий погоджується з важливістю гарантування безпеки дітей, їхньої можливості навчатися, жити у світі без насильства та реалізувати свої мрії. Але для багатьох дітей ця реальність далека від ідеалу.

Кожна п’ята дитина у світі стикається з війною, насильством та несправедливістю. З 2014 року кожна українська дитина відчуває наслідки російської агресії на собі. Своїми атаками Росія калічить і вбиває наших дітей. Вони переживають щоденні обстріли, втрату рідних та друзів, багато хто був змушений покинути домівки. Українські діти живуть в умовах постійного страху і руйнування їхнього звичного світу. Завдання дорослих — нарешті припинити ці страждання дітей і подарувати їм краще та безпечне майбутнє.

1000 днів війни: найболючіші втрати

Україна відзначає трагічну та водночас героїчну дату 19 листопада – 1000 днів із початку повномасштабного вторгнення Росії. Цей період став справжнім випробуванням для кожного українця, змусивши переосмислити цінності, подолати страх і об'єднатися заради перемоги. Ці 1000 днів – саме той час, коли кожен українець, незалежно від свого віку, професії чи місця проживання, став невід'ємною частиною боротьби за незалежність та гідність. Цей період нерівного протистояння, де ворог переважає за чисельністю та ресурсами, але не здатний подолати нашу незламність, віру та готовність боротися до перемоги. Болючі втрати Тисячі життів мирних людей та військових було втрачено через агресію РФ. Кожна смерть - це невимовний біль та трагедія, яка залишає рани у серцях близьких та народу загалом. Війна не оминає жодного регіону та населеного пункту, залишаючи по собі руїни та ріки сліз. Кількість загиблих українських військових сягнула 80 000, а ще 400 000 зазнали поранення. Проте, визначити реальну кількість загиблих і поранених сьогодні неможливо. Україна та РФ не розкривають повних даних про свої втрати, зокрема, з міркувань безпеки та задля протидії маніпуляціям. Кожного полеглого захисника українці проводжають в останній путь, стоячи на колінах. Перелічити всіх героїв складно, однак на їх честь переназивають вулиці та сквери, встановлюють пам'ятники та закарбовують імена у мистецьких творах. Пам’ятаймо про кожного військового, їх жертва ніколи не буде забута, бо вони боролися за наше сьогодення та наше майбутнє. Насправді, наші військові щодня виконують важливі завдання, як крок за кроком допомагають наближати нашу перемогу. Дуже багато місій та операцій сьогодні засекречені, їх подробиці ми зможемо дізнатись лише після закінчення війни. Людина – це найцінніший скарб нашого народу. Багато цивільних сьогодні також пройшли нелегкий шлях, так, лише з серпня 2024 року понад 170 000 людей були змушені залишити свої оселі на сході України через активні бойові дії. Деякі з них знайшли безпеку в інших регіонах України, де вже перебуває близько 4 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, а інші - приєдналися до 6,7 мільйона біженців, які знайшли прихисток за кордоном.

Руйнування інфраструктури За декількох років війни масштаби пошкоджень настільки великі, що відновити повну потужність енергетичної системи до початку нового опалювального сезону виявилося неможливо. Україна зазнала масштабних втрат у сфері енергетики також у 2024 році, адже близько 65% енергогенеруючих потужностей було зруйновано через масовані обстріли РФ. Загроза й досі залишається високою, оскільки обстріли тривають, ускладнюючи зусилля щодо відновлення енергетичної системи та забезпечення стабільності в умовах наближення холодної пори року. Навіть за умови, якщо більше не буде пошкоджень енергетичних об'єктів, експерти прогнозують, що за сильних морозів в українських оселях не буде світла щонайменше до чотирьох годин на добу.

Вплив на довкілля Війна завдала Україні колосальних екологічних втрат, які мають довгострокові наслідки, деякі з них зараз навіть складно повністю оцінити.Через військові дії, на місці тисяч гектарів природних зон залишились вигорілі ліси та поля. Це не лише знищує природне середовище тварин, а й збільшує рівень СО2 у атмосфері. Заміновані поля, ліси та річки перетворюють величезні площі в зони екологічної катастрофи, роблячи їх небезпечними для використання людиною та природою. Сумна статистка говорить про те, що сьогодні Україна є найбільш замінованою країною у всьому світі. Станом на 1 липня 2024 року понад 144 тисячі квадратних кілометрів України вважаються потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети, тобто замінованими. Цю інформацію оприлюднило Міністерство внутрішніх справ України.

Найбільша мрія всіх українців – перемога у війні та повернення всіх військових і цивільних додому, до мирного життя. Сьогодні 1000 днів війни показали незламність українців, які вірять у свою перемогу, незважаючи на неймовірні труднощі. Попереду ще чекає багато випробувань, але об'єднана нація, яку підтримує цивілізований світ, зможе подолати всі перешкоди.

Україна - європейська держава

Година спілкування "Україна - європейська держава". У безмежному космічному просторі знаходиться наша маленька блакитна планета – Земля. На Землі зараз живе понад 6 млрд. людей. Вони належать до різних народів, є громадянами більш як 230 країн. Та нам найдорожча та країна, де ми народились, живемо, минає наше дитинство, приходить юність – це У к р а ї н а . Україна – це наша земля, рідний край з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і, зрозуміло, талановитими, працьовитими людьми.

Сучасна Україна - незалежна держава. Розташована у Східній Європі. Має кордони : на північному заході з Білоруссю, на сході з Росією, на заході - з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. Багаторазово вчені намагалися обчислити, де знаходиться центр Європи. Ще в 19-му столітті австрійські географи за допомогою приладів знайшли таку точку. Вона розташована на території нинішньої України поблизу села Ділове Рахівського району Закарпатської області (на березі річки Тіса недалеко від кордону з Румунією).

За своїм розташуванням Україна є європейська держава. Щодо історії нашого народу і чи пов’язана вона з історією Європи? Безперечно наша Україна пов’язана з Європою не лише географічно, але й історично. Історія українського народу починається з часів епохи мамонтів. Тоді наші предки жили між Дунаєм, Волгою, Карпатами і Кавказом, утворивши державу Аратта. На території нашої країни мешкали різні народи: сармати, скіфи. Десятками роками пізніше утворилася Київська Русь, до речі центром Київської Русі було саме місто Київ. Далі була Запорізька Січ – колиска славних запорізьких козаків. Козаки стали авторами першої в Європі і світі Конституції, складеної Пилипом Орликом. Український народ не раз рятували Європу від навали вражих племен. Наші українці захищали Європу і від нападу татар, турків. Можна довго говорити про вклад українців в європейську історичну скарбницю, та зрозуміло одне - наша держава ніколи не була околицею Європи, а мала славу міцної держави.

Україна є частиною Європи. Європа – це велика міцна родина, об’єднання прогресивних, демократичних держав. Україна має багатий потенціал для подальшого розвитку та зміцнення своєї ролі в Європі. Історія, культура, природа й гостинність українців роблять цю країну цікавою і важливою складовою сучасної Європи.

Міжнародний день толерантності

16 ЛИСТОПАДА - Міжнародний день толерантності - запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО.

Тиждень безпеки дорожнього руху

В нашій країні проходить другий етап Тижня дорожнього руху (11.11.2024-17.11.2024) в рамках національного проекту «Безпечна країна»

Історія появи правил дорожнього руху Був час, коли по вулицях і дорогах їздили лише вершники верхи на конях, колісниці й кінні вози. Їх можна вважати першими транспортними засобами. Їздили вони, не дотримуючись жодних правил, і тому нерідко стикалися один з одним. Адже вулиці міст у ті часи зазвичай були вузькими, а дороги звивистими і нерівномірними. Стало ясно, що треба упорядкувати рух по вулицях і дорогах, тобто винайти правила, які зробили б рух по ним зручним і безпечним. Перші правила дорожнього руху з'явилися більш 2000 років тому, ще при Юлії Цезарі. Наприкінці XVIII століття з'явилися перші «саморушні візки» - автомобілі. Їздили вони дуже повільно і викликали у багатьох критику і насмішки. Наприклад, в Англії ввели правило, за яким попереду кожного автомобіля повинен був йти людина з червоним прапором або ліхтарем і попереджати зустрічні карети і вершників. А швидкість руху не повинна була перевищувати 3 кілометри в годину; крім того, водіям заборонялося подавати попереджувальні сигнали. Ось такі були правила: не свисти, не дихай і повзи як черепаха. Але, незважаючи ні на що, автомобілів ставало все більше і більше. І в 1893 році у Франції з'явилися перші правила для автомобілістів. Спочатку в різних країнах були різні правила. Але це було дуже незручно. Тому в 1909 році на Міжнародній конференції в Парижі була прийнята Конвенція з автомобільного руху, яка встановила єдині правила для всіх країн. Ця Конвенція запровадила перші дорожні знаки, встановила обов'язки водіїв і пішоходів. Сучасним правилам дорожнього руху майже 100 років.

Захист навколишнього середовища під час війни

 

Війна завдає великої негативної шкоди навколишньому природному середовищу. Сучасні збройні сили значно і небезпечно впливають на природне середовище: забруднення територій військовою технікою, лісові пожежі від стрільб, пошкодження озонового шару під час запусків ракет і польотів військових літаків, радіоактивне забруднення довкілля підводними човнами з ядерними установками (як складники використаного ядерного палива, так і радіаційно забруднені корпуси виведених з експлуатації атомних підводних човнів, їх утилізація потребує великих витрат).

 Збройні конфлікти забруднюють і руйнують довкілля, часто залишаючи постійний слід на ландшафті та біорізноманітті постраждалих держав. Російський конфлікт в Україні, наприклад, демонструє спустошення фауни та флори, коли держави ведуть війни в районах, багатих на біорізноманіття. Ми також стаємо свідками кількох жахливих тижнів, коли світ побачив, що відбувається, коли війна ведеться в державі з ядерною енергією. Таким чином, від знищення цілей у лісах чи на заповідних територіях до побічної шкоди, спричиненої розливами нафти в морському чи пустельному середовищі, токсичним хімічним забрудненням від покинутих боєприпасів, знищення сільськогосподарських угідь та знищення дикої природи – збройний конфлікт завдає шкоди природному середовищу.

 Потрібні страждання не обов’язково повинні бути постійною та непоправною шкодою, але це має бути шкода, яка призводить до серйозної та довготривалої невигідності для здатності людини вести нормальне та конструктивне життя. Можна передбачити, що такі страждання можуть бути спричинені шляхом пошкодження елементів навколишнього середовища, на які покладаються особи, таких як викид забруднюючих матеріалів у повітря, забруднення джерел води, знищення посівів, затоплення тощо.

Захист навколишнього середовища в умовах збройних конфліктів є важливою проблемою сучасності, що вимагає негайного розгляду та ефективних заходів. Воєнні дії не лише призводять до людських трагедій і руйнування інфраструктури, але й мають серйозний вплив на навколишнє середовище та природні ресурси. Воєнні дії та використання різних видів зброї суттєво впливають на природне середовище, призводячи до серйозних наслідків для екосистем та здоровʼя людей. Невідповідність юридичної бази до реальних викликів захисту навколишнього середовища під час воєнних конфліктів створює важливу необхідність в розробці нових стратегій та міжнародних норм, які враховуватимуть сучасні реалії. У контексті цієї проблематики, існуючі стандарти та обмежені норми, які охороняють природне середовище, не вистачить комплексного та ефективного захисту в умовах воєнного конфлікту. Необхідною стає консолідація зусиль для розробки компромісних, але дієвих міжнародних стратегій, спрямованих на збереження екосистем у воєнний період та мінімізацію негативного впливу воєнних дій на навколишнє середовище.