Конституція України — Основний Закон України

Конституція України – це основний Закон Держави, який закріплює права, свободи і обов’язки громадян України, її суспільно-політичний і державний устрій. Вона має особливий правовий статус – вищу юридичну силу, особливий порядок прийняття, підвищену стабільність та високий рівень захисту з боку держави. Цього року ми святкуємо 27 років з дня прийняття Конституції України. Шлях до цієї події був довгим і тернистим. Саме слово «конституція» латинського походження як значна частина слів, пов’язаних зі сферою державного управління. У стародавньому Римі це слово позначало акти імператора, які слід було неухильно виконувати. Крім юридичного значення це слово може позначати будову, фізіологічні та анатомічні особливості живого організму.

Історичне значення прийняття Конституції 1996 р. Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної України; вона стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу. Конституція України закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність; з прийняттям Конституції були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей – усе те, що формує політико-економічну систему; створено передумови для того, щоб функціонування і розвиток держави і суспільства не залежали від політичної орієнтації партій чи окремих політичних діячів. Окреслено відносини держави і громадянина, їхні права і взаємні обов'язки. Установлено межі втручання держави в життя суспільства й окремої особистості; прийняття Конституції внесла стабільність у політичне життя українського суспільства, законодавчо розмежувавши права й обов'язки різних гілок влади, політичних партій і громадських організацій; прийняття демократичної за своїм характером Конституції зміцнило міжнародний авторитет молодої держави.